Як вибрати вогнебіозахист для обробки дерева

На українському ринку представлена значна кількість вогнезахисних складів та матеріалів для захисту деревини різних брендів у різних цінових діапазонах. При цьому кожен виробник доводить, що його склад кращий за інші. На етикетках часто пишуть «красиво» завуальовану інформацію, яка не відповідає даним сертифікату МНС та висновкам сан-епідем. станції. На жаль, більшість покупців взагалі не читають сертифікати, а купують те, що їм нав'язують продавці. Адже йдеться про безпеку Вашої СІМ'Ї, БУДИНКИ, МАЙНА.

 

Мабуть, почнемо з розгляду критеріїв, які необхідно враховувати при виборі вогнезахисних складів, розглянемо далі всі ці вимоги більш детально.

При покупці вогнебіозахисних складів необхідно звернути увагу на: 

- наявність сертифіката відповідності та висновок сан-епід. станції;
- Наявність регламенту (якщо оброблений об'єкт необхідно буде здати пожежникам);
- Група вогнезахисної ефективності;
- метод обробки деревини (відповідно до сертифікату);
- Витрата складу;
- сольовий або не сольовий розчин;
- Термін служби вогнезахисного покриття;
- Можливість нанесення лакофарбового покриття (при необхідності);
- тонує/не тонує деревину для контролю якості проведених робіт.

Також, раджу, прорахувати собівартість обробки 1м2, адже часто буває, що більш дешевий склад потребує більшої витрати, що призведе до значної вартості обробки та тривалого часу міжслоцевого сушіння (при нанесенні складу пензликом або фарбопультом, за 1 раз дерево вбирає 150-180 грам складу на 1 м2). У собівартість увімкніть такі параметри: вартість матеріалу, витрата, групу вогнезахисної ефективності та час витрачений на обробку.

1. Сертифікат Відповідності, Висновок Санітарно-Епідемологічної Станції та Регламент Робот з вогнезахисту

Усі вогнезахисні склади та матеріали повинні мати сертифікат відповідності та укладання санітарно-епідеміологічної станції. Без цих документів продаж їх на території України - Заборонено!!

ОБОВ'ЯЗКОВО, купуючи вогнезахисний склад, вимагайте у продавця пред'явити сертифікат відповідності. Вивчаючи цей документ, зверніть увагу на групу вогнезахисної ефективності, витрату складу, метод нанесення та термін дії сертифіката.

Відповідно до Указу №28 від 01.02.2005 «Про затвердження Переліку продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні», вогнезахисні покриття та просочення для деревини підлягають обов'язковій сертифікації.

Регламент робіт з вогнезахисту – це докладна інструкція щодо використання вогнезахисного складу, затверджена департаментом МНС України. Іншими словами, якщо на вогнезахисний склад є зареєстрований Регламент, МНС України рекомендує його до застосування. Компанії, які мають ліцензію на вогнезахисну обробку, використовують виключно складами, на які є зареєстрований Регламент. Наявність останнього набагато полегшує процес здавання обробленого об'єкту пожежникам.

2. Як працює вогнезахист для дерева

Дерево, як і будь-яка органічна речовина, піддається горінню. Сумно, але факт: кошти, здатного повністю вберегти деревину від впливу вогню, наука поки що не винайшла. Все, що є сьогодні, дозволяє утруднити спалах і виграти час на ліквідацію вогню.

Для підвищення вогнестійкості деревини широко практикують її обробку спеціальними вогнезахисними речовинами – антипіренами. В цьому випадку захист деревних матеріалів досягається шляхом введення в деревину необхідної кількості хімічних речовин, здатних перешкоджати її спалаху.

Вогнезахисна дія антипіренів обумовлена поєднанням різних фізико-хімічних процесів, що відбуваються при впливі полум'я на деревину, воно базується на:

 

- плавленні легкоплавких речовин, що входять до їх складу (солей борної кислоти, солей фосфорної або кремнієвої кислот);
- розкладання речовин, що виділяють гази, що не підтримують горіння (аміак, сірчистий газ);
- спучуванні. Спінева оболонка перешкоджають контакту вогню з поверхнею деревини, а газ, що виділяється, створює додатковий захисний прошарок (склади на основі фосфороорганічних сполук).

У першому випадку при нагріванні деревини утворюється оплавлена плівка, що обмежує доступ кисню до поверхні. В результаті частина тепла витрачається на плавлення антипіренів, що призводить до підвищення температури займання деревини, і, отже, до її захисту. У другому випадку при розкладанні солей виділяються негорючі гази, які відтісняють кисень з поверхні деревини, і таким чином перешкоджають горінню. У третьому випадку під час нагрівання активні елементи спучуються, утворюючи навколо поверхні дерева своєрідну «шубку», яка перешкоджає контакту вогню з поверхнею дерева. Все це призводить до придушення процесів займання деревини та уповільнення поширення полум'я по поверхні дерев'яної конструкції, що є метою вогнезахисту.

 

У більшості вогнезахисних складів міститься крім антипіренної складової ще антисептик (біоцидна добавка), який запобігає біопораженню деревини: поява плісняви, гнилі, синяви, і жуків-древоточців. Такі склади ще називають «Вогнебіозахист для деревини»

 

3. Типи вогнезахисних складів. Сольові та не сольові просочувальні склади.

 

Всі засоби, що використовуються для вогнезахисту деревини, умовно можна розділити на вогнезахисні покриття (лаки, емалі, пасти, обмазки) та вогнезахисні склади (просочення). Там, де естетична складова ролі не відіграє, можна використовувати покриття, оскільки зазвичай, вони погіршують декоративні властивості деревини. На відміну від них, просочення зберігають текстуру, запах та природну красу деревини. Оскільки просочення користуються найбільшою популярністю серед усіх захисних складів для деревини, говоритимемо про них.

 

Вогнезахисні просочення ділять на органорозчинні та водорозчинні. Органорозчинні препарати вимагають застосування небезпечних та горючих розчинників. З цієї причини вони значно поступаються за популярністю водорозчинними вогнезахисними складами, позбавленими цих недоліків. Водорозчинні вогнезахисні засоби діляться на сольові склади та несольові склади.

 

- сольові склади (вогнезахисні засоби першого покоління)

 

Першими були розроблені та впроваджені у виробництво сольові просочення (80-90 рр. минулого століття). Незважаючи на свій «вік» вони й досі знаходять застосування та широко представлені на сучасному ринку захисних просочень для дерева. В основному сольовими просочення є розчини солей мінеральних кислот: вугільної, фосфорної, борної.

 

Основна перевага сольових просочень - це низька вартість просочення і доступність складових компонентів просочення.

 

До недоліків можна віднести високу витрату, низький ступінь вогнезахисту, малий термін вогнезахисту, слабку взаємодію з деревиною, висоли на поверхні деревини, неможливо обробити лакофарбовими матеріалами (далі ЛКМ), легко вимиваються водою, а так само такі склади виконують свої вогнезахисні функції. років, а насправді близько трьох років.

 

Сольові склади ефективно використовувати лише всередині приміщень та на поверхнях захищених від вологи.

 

- несольові склади (вогнезахисні засоби другого покоління)

 

Несолеві вогнебіозахисні склади (на основі фосфороорганічних сполук) мають низку переваг. Вони не просто просочують деревину, а хімічно зв'язуються з волокнами деревини, надійно в ній закріплюючись, утворюючи негорючу поверхню деревини.

 

Вогнезахисні склади для дерева другого покоління не псують виду деревини, добре захищають дерево від горіння і дають хороший ступінь біозахисту. Дерево, захищене вогнебіозахистом другого покоління, можна пофарбувати ЛКМ, надавши йому бажаного декоративного відтінку та збільшивши термін вогнезахисних властивостей. Несольові склади дають термін вогнезахисту до 15 років та біозахисту до 20 років. Склади не токсичні та не шкодять здоров'ю людини.

 

4. Група вогнезахисної ефективності. Витрата. Термін служби вогнезахисних складів.

 

Ціль всіх вогнезахисних заходів – здатність матеріалу ефективно протистояти впливу вогню. Тому при виборі даних складів, в першу чергу, звертати увагу на групу вогнезахисної ефективності.

 

До вогнезахисних засобів відносяться лише склади І та ІІ групи вогнезахисної ефективності. Для складів II групи втрата маси при вогневому випробуванні (різниця у вазі дерев'яного зразка до спалювання та після) має становити не більше 25%. Оброблена цими препаратами деревина класифікується як важкозаймиста. Там же, де потрібно досягти не тільки важкозаймистості, а й важкозаймистості, застосовують захисні засоби, що мають 1 групу вогнезахисної ефективності (найвищу, що застосовується для обробки житлових будинків). Тут втрата маси при випробуванні вогнем не повинна бути більше 9%.

 

Група вогнезахисту залежить від витрати складу та методу нанесення. Наприклад, при обробці «Неомід 450-1» забезпечити I групу вогнезахисної ефективності можна, якщо на квадратний метр деревини нанести 250 г просочення (обробка 2-3 шари), II групу – 150 г/м2 (обробка 1-2 шари) ; при використанні «Сенеж огнебио проф» витрата становить I групи – 600 г/м2(обробка 6-7 шарів), II групи – 300 г/м2 (обробка 3-4 шари).

 

Насправді, крім ефективності препарату, велике значення для забудовників має період часу, протягом якого деревина зберігаються захисні властивості після обробки, і навіть періодичність повторної обробки (реставрації) з підтримки вогнезахисних властивостей. Це може бути рік, два, три і більше. Наприклад, термін збереження вогнезахисної ефективності деревини при обробці її просоченням «Неомід 450-1» становить понад 7 років, просоченням «Фенілакс» – 5 років, складом «БС-13» – 2 роки. Незважаючи на те, що вогнезахисні властивості обробленої деревини можуть зберігатися протягом кількох років, перевірку стану дерев'яних виробів рекомендується здійснювати щорічно. І відповідно до зазначеної в регламенті або на упаковці препарату періодичністю оновлюватимуть захист.

 

Чи вимагають органи пожежного нагляду обов'язково обробляти дерев'яні конструкції покрівлі індивідуального житлового будинку вогнезахисними препаратами? Яким нормативним документом передбачено?

 

– Згідно з ДБН.В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» у всіх будівлях, крім будівель V ступеня вогнестійкості (дерев'яні зруби), дерев'яні елементи покрівельних покриттів (крокви, лати), повинні бути оброблені вогнезахисними засобами, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

 

– Згідно з ДБН.В.1.1.7-2002 «Пожежна безпека об'єктів будівництва» у будинках з каркасною конструктивною схемою. Дерев'яні елементи каркаса обов'язково мають бути оброблені вогнезахисними складами, які забезпечують І групу вогнезахисної ефективності.

 

На довговічність покриття впливає і така характеристика складу, як вимивання. Як правило, вогнезахисні просочення застосовуються для обробки дерев'яних конструкцій, що експлуатуються в умовах, що виключають прямий та тривалий вплив вологи. У зв'язку з цим на ринку представлені переважно засоби, що вимиваються і легковимиваються на водній основі. Для зовнішніх робіт їх застосовують у поєднанні з наступним лакофарбовим покриттям. При цьому необхідною умовою є їх негативний вплив на адгезію лакофарбових покриттів, тобто це повинні бути не сольові склади («Неомід 450-1», «Фенілакс»).

 

Здатність засобу забарвлювати деревину. Комусь ця характеристика подобається, комусь ні, одні хочуть тонувати конструкції, інші зберегти природний колір деревини. Безперечним плюсом фарбуючих складів є те, що видно чітку межу пофарбованої та незабарвленої поверхні: ви не залишите пожежонебезпечних острівців на конструкціях навіть в умовах важкого доступу. До того ж пожежник, який приймає вашу роботу, тільки за однією цією ознакою може оцінити якість та рівномірність нанесення вогнезахисного складу та підписати потрібний документ.

 

Рекомендується застосовувати склади комплексної дії, що поєднують вогнезахисну та біозахисну функції, тобто одним махом «поставити щит» від вогню, грибків та жуків.

 

Якщо ви не в змозі самостійно впоратися з обробкою дерев'яних конструкцій, довірте це професіоналам - компанії, що виконують вогнезахисну обробку, повинні мати ліцензію на проведення подібних робіт. Після проведення вогнезахисної обробки, замовнику нададуть пакет супровідних документів із зазначенням коли, ким і чим оброблено, сертифікати, ліцензії та, зрозуміло, гарантію на вогнезахист. Гарантія зазвичай видається терміном дії препарату, яким були оброблені конструкції, цей термін визначає і час наступної обробки, тобто «від гарантії до гарантії».

 

Також у пакет послуг даних компаній входить здача обробленого об'єкта пожежникам.

 

Наша компанія надаємо послуги вогнезахисної обробки у будь-якій області України.

 

5. Способи просочення дерева (метод обробки деревини)

 

При виборі вогнезахисного просочення слід звертати особливу увагу на сертифікат, а саме на розділ «Відповідає вимогам», в якому вказується витрата складу та метод просочення деревини. Поміркуйте, чи зможете Ви забезпечити обробку Вашої деревини або конструкції даним методом з даною витратою. Наприклад, для досягнення 1 групи вогнезахисної ефективності склад "Неомід 450-1" необхідно нанести 250г/м2 поверхневим методом, а склад "БС-13" - 960 кг/м3 методом гаряча-холодна ванна.

 

Вогнезахисне просочення поділяється на поверхневе, при якому вогнезахисні речовини проникають у поверхневий шар деревини на глибину до 2-7 мм, і глибоке – понад 10-12 мм.

 

Поверхневе (капілярне) просочення наноситься пензлем, валиком або шляхом обприскування фарбопультом. Вона не викликає зниження міцності і не створює внутрішніх напруг. Завдяки цим якостям, а також простоті нанесення поверхневі просочення найбільш поширені. Через малу глибину просочення ефективно використовувати вогнезахисні склади другого покоління (не сольові просочення), здатні при малих витратах забезпечити високий рівень вогнезахисту.

Вогнезахисні склади слід наносити на готові дерев'яні конструкції та вироби, що не піддаються подальшій механічній обробці, вологість яких повинна становити не більше 30%. У випадку, коли необхідно зняти захисний шар з деяких частин поверхні, слід провести додаткову обробку за технологією, що відповідає засобу вогнезахисту, що застосовується.

Перед нанесенням засобів вогнезахисту поверхня має бути очищена від пилу, бруду, старої емалі, фарби, просочення, масляних та бітумних плям.

Глибоке просочення деревини більш ефективне порівняно з поверхневою (проникає на глибину понад 10 мм), але в умовах будівництва самотужки, є найбільш важкоздійсненним. Виконати її можна на спеціалізованому устаткуванні. Основна перевага глибокого просочення полягає у значному насиченні деревини антипіреними складовими. Цей метод дуже поширений для сольових складів. Таке значне насичення дерева призводить до обтяження деревини, погіршення її властивостей як полімерного природного композиту. Сильно погіршується еластичність, збільшується гігроскопічність та крихкість деревини, що відбивається на економічних показниках захисту, особливо з урахуванням технологічних труднощів запровадження великих кількостей солей у деревину. Застосовують такі види глибокого просочення: просочування під тиском, методом гарячо-холодних ванн (прогрів-холодна ванна) та автоклавно-дифузійне просочення. Більш детально з методами обробки можна ознайомитись у ГОСТ 20022.6-93 «Захист деревини. Способи просочення». Ми розглянемо лише метод «гаряча-холодна ванна», оскільки він часто зустрічається під час сертифікації вогнезахисних складів.

Просочення методом гарячо-холодних ванн (прогрів-холодна ванна) полягає в почерговій обробці деревини гарячими та холодними розчинами сольових антипіренів. При знаходженні в гарячому розчині відбувається видалення з пір деревини повітря та водяної пари. При подальшому охолодженні порах деревини утворюється розрідження, що дозволяє проникати в них вогнезахисному розчину. Саме при такому способі сольовий просочувальний розчин найбільш глибоко проникає в деревину і працює найкраще.

У більшості випадків, вогнезахисній обробці піддаються вже готові дерев'яні конструкції, глибоке просочення яких неможливе. Тут найбільш технологічний спосіб обприскування або нанесення пензлем з обов'язковим дотриманням норм витрати.

У переважній більшості випадків обробку поверхні деревини рекомендується проводити за позитивної температури повітря – промерзання води в деревині перешкоджає введенню антипірену. Також не варто робити такі роботи в дощову погоду.

6. Як контролювати якість виконання робіт вогнезахисної обробки?

Якщо Ви самі зробили вогнезахисну обробку дерев'яної конструкції, Ви легко можете відконтролювати якість фарбування та витрату складу. У разі, якщо Ви замовляєте послугу вогнезахисної обробки у будівельних бригад, підрядників або компаній, що має ліцензію, якість виконання вогнезахисних робіт визначається:

наявністю сертифіката, сан.епідем укладання, регламенту на проведення робіт на вогнебіозахисний склад, яким проводиться обробка. На сертифікаті відповідності, згідно з «Правилами з вогнезахисту» затвердженим указом МНС України №460, має стояти відмітка продавця про кількість проданого вогнезахисного складу. Після закінчення робіт, з тильного боку сертифікату, компанія, яка проводить обробку, ставить відмітку про виконані роботи.
зовнішній вигляд. Контроль якості починають із візуального огляду обробленої поверхні деревини, оцінюючи при цьому рівномірність нанесення та інтенсивність її фарбування, саме в цьому варіанті буде незамінний вогнезахисний склад, який надає колір деревині. Не допустимі перепустки в обробці дерев'яної конструкції, сколи тощо.
відповідність фактичної та розрахункової витрати. Контроль проводять методом перевірки відповідності фактичної витрати до розрахункової (проектної). Розбіжність має перевищувати 10%.
оцінку якості обробки вогнезахисним складом може бути наведено експрес-методом, згідно з ГОСТ 30219-95. Для цього із зразків вогнезахищеної деревини, що висушує, зрізають стружку (пробу) товщиною до 1 мм. Кількість зразків для випробувань має бути не меншою за десять. Проби повинні зрізатися, як правило, із різних місць поверхонь об'єкта вогнезахисту. Кожну пробу поміщають у полум'я сірника (запальнички) та витримують протягом 15 секунд. Після цього сірник усувають і визначають час самостійного горіння та тління. Поверхнева вогнезахисна обробка вважається якісною, якщо не менше 90% проб після видалення полум'я сірника не підтримає самостійного горіння та тління.
Це основні методи контролю за якістю вогнезахисної обробки. Залежно від особливостей складу можуть застосовувати й інші методи контролю, які обов'язково повинні бути зазначені в регламенті вогнезахисних робіт.

Як дізнатися, чи пора відновлювати вогнезахисну обробку чи старий вогнезахист ще виконає свої функції під час займання?

Зніміть маленьку стружку в непомітному місці і спробуйте її підпалити сірником (дотримуючись правил пожежної безпеки), якщо загориться з одного сірника – оновлюйте вогнезахисне покриття.